Економіка Австралії – розвинена ринкова система західного зразка. Рівень ВВП на душу населення близький до основних західноєвропейським країнам. Найбільш розвинені галузі промисловості: гірничодобувна, сталеливарна, виробництво промислового і транспортного обладнання, хімічна, харчова, автомобільна. Сільське господарство дає близько 5% ВНП і 30% експортних доходів, головні сільськогосподарські культури: пшениця, ячмінь, цукровий очерет, фрукти. Австралія лідирує в світі за кількістю розводяться овець, широко поширене виробництво великої рогатої худоби, домашньої птиці. Основні торговельні партнери – США, Японія, Велика Британія, Нова Зеландія. Австралія – найбільший у світі експортер яловичини і вовни, другий за величиною експортер баранини, найбільший експортер пшениці, експортуються також метали, корисні копалини, в т.ч. вугілля, промислові товари.
Archive for Январь, 2010
Прапор Австралії являє собою прямокутне полотнище синього кольору із співвідношенням сторін 1:2, із зображенням шести білих зірок – п’ять зірок у вигляді сузір’я Південного Хреста в правій частині полотнища і одна велика зірка під поміщеним у верхньому кутку біля древка зображенням прапора Великобританії, що представляє Австралійський Союз .
Прапор був створений в 1901 р. в результаті конкурсу. На конкурс було представлено близько 30000 пропозицій. Згодом були дещо змінені форма, розмір і розташування зірок.
Шість променів великий зірки представляють шість штатів Австралії, а сьомий промінь-зовнішні території.
Прапор Австралії був прийнятий в 1901 р. і 19.05.1922 р.
Сіднейський Фестиваль (січень) – головна культурна подія Австралії, в рамках якого проходить безліч вуличних вистав, обов’язкові прем’єри в Сіднейській опері, грандіозний військовий парад і масштабні постановки на тему прибуття на материк перших поселенців. Найбільший у світі фестиваль сексуальних меншин – знаменитий `Марді Грасс`, проходить у Сіднеї в лютому.
Тури до Австралії
Сідней – головне місто країни. Центр життя, що поєднує в собі контраст хмарочосів сіті і одноповерхових котеджів спальних районів; бурхливе нічне життя району Кінгс-Крос і спокій садів і скверів. Про Сіднейському затоці моряки відгукуються, як про найкрасивішому у світі.
Гучні веселощі головного австралійського курорту – Голд Коста – контрастує з тихою розслабленням на пляжах в околицях Кернса, який прийнято називати `столицею` Великого Бар’єрного Рифа. Це природне диво світу є меккою любителів підводного плавання, первозданної природи, спокійного відпочинку.
Якщо Вам потрібно забути про існування світу, офісу, роботи – обов’язково вирушайте на острів Хайман або якийсь інший острів Великого Бар’єрного Рифа. Якщо Вам потрібні пригоди в стилі Данді Крокодила, аборигени, гребенястий крокодили, джунглі, водоспади – ваш шлях дежіт в Дарвін і в парк Какаду. Якщо Вас манить у пустелю – це Аліс-Спрінгс і Айерс-Рок. Унікальною і неповторною вважається природа острова Тасманія, але їхати туди краще нашої взимку.
Якщо Ви звикли все робити самостійно, в тому числі відпочивати, – беріть в оренду машину або яхту, і щасливої дороги! Сідней, Брісбен, Мельбурн, Аделаїда, Перт – найбільші ділові центри світового значення. Ви можете здійснити авіакруіз по самих важкодоступних і цікавих місцях Австралії. Сафарі на джипах, наприклад, від Сіднея до Кернса. Спеціальні круїзи для дайверів. Навчання підводному плаванню. Риболовлю, полювання, програми для молодят.
Якщо Ви летите до Австралії на міжнародній авіакомпанії або австралійської авіакомпанії, то Ви отримуєте можливість придбати авіаквиток для внутрішніх перельотів з великою знижкою. Цей внутрішній квиток повинен бути виписаний разом з квитком на зовнішній переліт. Мінімальна кількість купонів (зупинок) – 2, максимальне – 8. Це означає, що максимально зі знижкою за цим проїзним Ви можете відвідати 8 різних місць в Австралії, зупиняючись у кожному на один або кілька днів. Дозволено вносити корективи або додавати різні пункти призначення безпосередньо на місці, в Австралії.
Заборонено ввезення продуктів харчування. Фрукти, овочі, вироби з дерева, рослини і насіння підлягають огляду. Заборонено вивезення зразків знаходяться під охороною держави рослин і тварин, а також виробів зі шкіри, кістки, пір’я птахів, раковин, коралів і т.д.
Медична страховка на час перебування в Австралії обов’язкове.
«Візитна картка» Австралії – дорогоцінні й напівдорогоцінне каміння: опали, сапфіри, рожеві діаманти (їх добувають тільки тут), перли. Плюс, зрозуміло, вироби аборигенів: неминучі бумеранги, дрібнички з дерева, глиняний посуд.
В основному країна заселена європейцями (серед них більшість англійці й ірландці – 95%), азіати становлять 4%, аборигени – 1%.
Австралія посідає перше місце в світі з виробництва вовни і є важливим постачальником на світовий ринок зернових, молочних продуктів, м’яса, цукру та фруктів. На півночі і сході країни розводять велику рогату худобу, в основному породистих корів. Вирощують і експортують пшеницю, ячмінь, рис, насіння олійних культур, цукровий очерет (цукор), фрукти, виноград (вино).
Рибальство поширене головним чином у південній та східній частинах шельфу. Колись процвітаючий промисел перлів нині майже припинився, однак у кількох місцях північного узбережжя були засновані ферми з розведення штучних перлів.
Код країни: 61
Коди міст: Сідней +61 (2), Канберра +61 (62).
Поліція і швидка допомога: 0-00.
Рекомендована вакцинація проти жовтої лихоманки для дітей старше 1 року.
Релігія – 75% християни, мусульмани 1%, 1% буддисти
За останні 40 років видобуток корисних копалин в Австралії розширювався, і тепер ця країна є великим постачальником мінеральної сировини на світовий ринок. Австралія випереджає інші країни по виробництву бокситів, алмазів, свинцю і циркону, за експортом кам’яного вугілля, залізної руди, бокситів, свинцю, алмазів і цинку. Австралія займає друге місце у світі за експортом бокситів і урану і третє місце з експорту золота і алюмінію. Найбільшою галуззю видобувної промисловості є вугільна.
Природні небезпеки. Зустрічається 100 видів отруйних змій, в прибережних водах (Великий Бар’єрний риф) – близько 70 видів акул (чорна акула та рифова акула), медуза австралійська (морська оса), морська змія, бородавчаста риба і блакитний восьминіг.
Новий рік – 1 січня;
День Австралії – останній понеділок січня;
День Народження Королеви – другий понеділок червня;
День праці – перший понеділок жовтня;
Різдво – 25-26 грудня; У ці святкові дні практично всі установи закриті. З перерахованих свят для Австралії найбільш екзотичне – День Австралії з грандіозним військовим парадом і масштабною постановкою на тему прибуття перших транспорту з каторжниками. Цей день входить в програму Сіднея фестивалю, що йде практично весь січень.
Відзначають і безліч інших свят. З них найбільш цікаві:
Mardi Gras – костюмований парад геїв у лютому.
Китайський новий рік, який відзначається по всій Австралії в лютому.
Старт гонки яхт навколо Австралії – 26 серпня;
9 – мильний surf-марафон – серпень, дата змінюється;
фінал кубка з регбі – вересень;
старт перегонів яхт з Сіднея до Тасманії – 26 грудня;
Якщо їхати в Австралію, то краще приурочити поїздку до будь-якого з цих свят.
Австралійці гранично лаконічні, вони знаходять стислість чудовим якістю. Ділові пропозиції треба висловлювати просто, стисло, в деталі вдаватися не слід. Описуючи товар, потрібно чесно указувати його плюси і мінуси. Ціну пропозиції не слід завищувати.
Одне з перших місць у світі по запасах і видобутку таких корисних копалин, як залізна руда, боксити і свинцево-цинкові руди. Рудні корисні копалини (золото, кольорові метали, залізна руда, уранова руда) переважають над нерудними (нафта, природний газ і т.д.).
Візитна картка Австралії – дорогоцінні й напівдорогоцінне каміння: опали, сапфіри, єдині у світі рожеві діаманти і перли. У древньому Римі опали цінувалися вище перлів та алмазів. Австралія дає близько 95% світового видобутку опалів. Найбільш цінними і рідкісними є чорні і прозорі опали.
Величезною популярністю користується мистецтво аборигенів (живопис, бумеранги, вироби з дерева, глиняний посуд). Широко відомі ковбойські капелюхи з маркою `Акуба`, плащі фірми `Дрізабон` й одяг `COOGI` (унікальна технологія багатошарового в’язання).
Говорити про місцеву Австралійської кухні непросто: як і сама країна, вона ще дуже молода і перебуває в стадії становлення. Тут з рівним успіхом готують не тільки екзотичні страви аборигенів, але і їжу, традиційну для Старого Світу. В австралійських ресторанах можна покуштувати суп із хвостів кенгуру, біфштекс з крокодила або омлет з страусиних яєць. Власне, екзотикою це є тільки для нас – корінні жителі Австралії просто звикли готувати з того, що у них є `під рукою`, як і в усьому світі. Аборигени також часто вживають м’ясо страуса. Як вважають деякі гурмани, воно дуже нагадує кролятину. До речі, різні страви з кролика, який вважають у Австралії для фермерів ворогом номер один, тут також дуже поширені і популярні. Кролика варять і тушкують, смажать і томят в сметані, запікають і мало не поглинають в сирому вигляді з кров’ю.
Австралія входить у Співдружність. Глава держави-королева Великобританії, представлена генерал-губернатором. Глава уряду-прем’єр-міністр. Законодавчий орган-двопалатний парламент (Палата представників і Сенат).
У традиціях більшості австралійців – невимушений стиль в одязі. Але для ділових зустрічей, відвідувань концертних залів та кращих ресторанів, звичайно, необхідний відповідний костюм.
Повна назва – Співдружність Австралія. До складу федерації входять 6 штатів: Новий Південний Уельс, Південна Австралія, Західна Австралія, Квінсленд, Тасманія, Вікторія, а також 2 території: Територія федеральної столиці Австралії і Північна Територія. Крім цього, Співдружності належать острови Ашмор і Картьє, острів Різдва, Кокосові (Кілінг) острови, Coral морські острови, острови Херд і Мак-Дональд, острів Норфолк.
Чисельність населення – 19 млн.200 тис. осіб.
Понад 80% населення країни – англо-австралійці. Корінні жителі материка – австралійські аборигени – разом з нащадками від змішаних шлюбів – близько 3% населення
Напруга в мережі 240/250 В, частота струму 50 Гц. Розетки трехштекерние. Адаптер можна отримати в готелі або придбати в магазині.
Системи TV. PAL.
Музеїв в Сіднеї не так багато. Серед них – Художня галерея Нового Південного Уельсу з колекцією австралійського, європейського та азіатського мистецтва; Австралійський музей, присвячений природної історії (один з 6 кращих у світі); Морський; Автомобільний, в якому зібрано 175 машин – від 1899 року до наших днів; Сучасного мистецтва; Музей монет; Музей астрономії, розташований в колишній Обсерваторії споруди 1858 року.
З одного боку в країні зберігається вплив англійської культури, що виявляється іноді в стриманості, манірності пуританстві, з іншого боку, багато спостерігачів відзначають схожість Австралії з Каліфорнією, що проявляється в життєлюбність, свободи вдач, звичці більшу частину часу проводити на відкритому повітрі. Австралійці привітні з іноземцями. У країні проживає близько 0, 25 млн. вихідців з колишнього СРСР. Велико вплив екологів, пацифістів.
У місцях основного проживання населення, розташованих вздовж узбережжя, (близько 15% всієї території) м’який клімат протягом усього року.
У Кернса найбільшу кількість дощових днів (18 із 30) припадає на січень – березень, найменше дощових днів у серпні – жовтні (8 з 30). Для Аліс Спрінгса характерні великі перепади денної та нічної температури повітря.
Традиційний маршрут: Літаком летіти до Токіо, а там пересідати на літак австралійської авіакомпанії Quantas. Взагалі, дістатися до Сіднея можна різними способами – хоч через Лондон, хоч через Куала-Лумпур. Все одно летіти довго (мінімум годин 20).
Австралія була відкрита голландським мореплавцем В. Янсзон в 1606 році і названа Новою Голландією, а вже в XIX столітті закріпилася назва Австралія – від (Terra Australis incоgnita – Непізнане Південна Земля). У 1770 році тут висадився Джеймс Кук, який проголосив нову землю колонією Британії, назвавши її Новим Південним Уельсом. Через 18 років в районі Сіднея була заснована перша засланців колонія. За законами того часу, після закінчення терміну ув’язнення каторжники набували право на вільне поселення. Впослествіі ця людська гримуча суміш з каторжників, забутих солдатів, знедолених золотошукачів, кинулися сюди в середині 19 століття, і ірландських бунтарів переплавки і стала єдиною нацією, що створила держава. У 1901 році відбулося об’єднання окремих Англійських колоній в Австралії Австралійський союз. Створена Федерація – з шести штатів і двох територій – отримала статус домініону. Столицею країни став колишній місто золотошукачів – Мельбурн, який справно виконував столичні функції до 1927 року, коли столиця була перенесена в спеціально побудований для цих цілей місто Канберру. У роки другої світової війни громадяни Австралії брали участь у бойових діях на Криті, в Північній Африці, Греції та Італії на боці союзних сил. У результаті цього, єдиний раз за всю історію, австралійський місто Дарвін піддався повітряного бомбардування з боку японців – це відбулося в 1942 році. В даний час Австралія – член Британської Співдружності (інші члени – Великобританія, Канада, Нова Зеландія).
Сідней: музей історії і антропології Австралії, Морський музей, художня галерея Нового Південного Уельсу, музей прикладного мистецтва і науки, музей античності Ніколсона, Будинок Опери, Гайд-парк, Королівський національний парк, зоопарк Таронга. Мельбурн: Національна галерея і музей Вікторії, собор Св. Патріка, меморіал Джеймса Кука, Королівський Ботанічний сад, Монетний двір. Перт: художня галерея Західної Австралії. Квінсленд: гербарій. Фрімантл: вікторіанська архітектура. Балларат: місто золотошукачів сер. XIX століття. Брокен-Хілл: галерея сучасного мистецтва. Головна визначна пам’ятка Австралії – Великий Бар’єрний риф, що входить в список Світової Спадщини ООН, з його відомими на весь світ островами-курортами Лізард, Грін, Фіцрой, Бедарра, Хайман, Хемілтон, Магнетик Айленд – є кращим на Землі місцем для занять дайвінгом і яхтингом. Фрезер – найбільший на Землі піщаний острів, також Світова Спадщина ООН, славиться своїми піщаними дюнами, прісноводними озерами, частими зустрічами з китами і дельфінами в прибережних водах. Горбкуватий Кейп Йорк, Королівський каньйон, Озерний край, край Червоних пустель – центри екологічного туризму материкової Австралії. Національні парки Улуру, Магнетик-Айлендс, Какаду охороняють унікальний тваринний світ Австралії і беруть понад 700 тис. туристів на рік.
Австралійські пляжі – справжня мекка для серферів і вінд-серферів, любителів дайвінгу і водних лиж, яхтсменів і веслярів.
Столиця. Канберра (близько 300 тис. чол.).
Єдине держава у світі, що займає цілий континент в південній півкулі. Разом з островом Тасманія утворює Австралійський Союз. На півночі омивається Тиморським, Арафурським морями і протокою Торреса, на сході Кораловим і Тасмановим морями, на півдні – протокою Басса і Індійським океаном, на заході – Індійським окенаном. Площа країни – 7,7 млн. кв. км.
Країна знаходиться в трьох часових поясах. У східній частині країни (Сідней, Канберра, Кейрнс) час випереджає московське на 7 годин. Коли в Москві полудень, в Канберрі – 19 годин. У центральному поясі час випереджає московське на 6,5 годин, а в Західній Австралії – на 5 годин.
В’їзд по закордонному паспорту> 6 міс. дії. Потрібна довіреність від батьків (-ів) на дітей до 18 років. Терміни видачі віз: до 15 днів. До всіх документів, представлених не англійською мовою, має додаватися нотаріально завірений переклад на англійську язик.Подача документів на візу здійснюється за попереднім записом. Записатися можна за тел. +7 (495) 956 6070 або надіславши заявку на електронну адресу dima-moscow@dfat.gov.au. Години прийому телефонних дзвінків: з 9:00 до 12:30, з понеділка по п’ятницю. Подача можлива через кур’єра або агентство, для цього в анкеті вносяться дані кур’єра або агента, який буде подавати і отримувати документи.
Відвідувачів в Австралії привертають не тільки екзотичні, невідомі для європейців пейзажі, страуси, кенгуру, качкодзьоб і Великий Бар’єрний риф. Притягує фантастіческій стиль життя цієї величезної країни, її здорова і екзотична їжа, знамениті на весь світ вина і щедре сонце. Австралійці люблять насолоджуватися хорошим життям і запрошують Вас приєднатися до свята життя. Австралія – світ різноманітності і контрастів. Світ космополітичних сучасних мегаполісів – міст і загублених у джунглях цивілізацій; доглянутих оранжерей і парків, дощових лісів з їх дикими мешканцями; блакитних басейнів, аквапарків та бірюзових лагун із золотими пляжами. Австралія – це нескінченні золоті піски пустелі і зелені оксамитові ліси і парки. Австралія – це величезні простори і дивовижні ландшафти, це нагадування того, що Австралія не тільки найбільший острів на землі, але і найменший континент. У Ваших руках – початок дивного подорожі у світ Австралії. Довіртеся своїм почуттям і вона зачарує Вас. А ще – це країна привітного і добродушного народу, яка називає свою батьківщину «Lucky Country» – країною удачі.
Прапор Абхазії являє собою полотнище з чотирма зеленими і трьома білими смугами, а також червоним прямокутником в лівому верхньому кутку. У ньому розташована відкрита рука, що уособлює абхазьку державність (символ Абхазії, відомий з часів Абхазького царства). Сім зірок, що знаходяться над нею, символізують сім абхазьких регіонів (сім історичних областей, сім сучасних районів і сім міст). Сім є для абхазів священним числом. Сім зелено-білих смуг уособлюють терпимість, що дозволяє християнства та ісламу співіснувати в Абхазії. Прапор був створений за мотивами прапора Республіки горців Північного Кавказу (1918), куди входила Абхазія. Автор прапора Республіки Абхазія – художник Валерій Гамгія (1944-1992). Прапор Абхазії був прийнятий 23 липня 1992
Природа Абхазії чудова у своїй первозданній красі. Снігові шапки гір тут поряд з ласкавим теплом морських хвиль. Пустельні пляжі, гірські хребти, поцятковані прожилками річок, водоспади та озера – все додає неповторну чарівність цього краю, який, як свідчить легенда, бог приготував для себе і лише за збігом обставин дарував абхазця.
Переміщатися всередині Абхазії можна за допомогою маршрутних таксі, таксі, приватників.
Ввезення валюти не обмежено, вивіз обмежений сумою 10000 доларів США. Безмитно можна ввозити товарів загальною вартістю до 65 тисяч рублів, до 2 л алкогольних напоїв і до 50 сигар, або 100 сигарілл, або 200 сигарет, 250 г тютюну.
Заборонено ввезення наркотиків і нарковмісних препаратів, зброї та боєприпасів без спеціального дозволу, отруйних речовин.
Численні предмети домашнього побуту: начиння, посуд, вироби з рогу, дерева, металу, тканин, вино, тютюн.
Абхазія розділена на 7 адміністративних районів – 1. Гагрський район 2. Гудаутський район 3. Сухумський район 4. Гулрипшскій район 5. Очамчирскій район 6. Ткуарчалскій район 7. Галскій район.
Практично вся обробляється земля зайнята кукурудзою, невелика частина віддана тютюну. Після війни сильно порідшали стада великої рогатої худоби, кіз і овець, тому що зменшилася кормова база.
З Російських операторів у роумінгу працюють МТС, БІ-ЛАЙН, МЕГАФОН. Рекомендуємо на період тривалого відпочинку в Абхазії скористатися послугами операторів мобільного місцевої мережі – АКВАФОН або А-МОБАЙЛ, що дозволить заощадити значні грошові кошти на міжміських дзвінках. Пункти прийому та автомати для поповнення платежів знаходяться повсюдно.
У населених пунктах Абхазії працюють інтернет-кафе, в Сухумі і Гагрі є Інтернет-провайдери.
Основним провайдером по всій території Абхазії є фірма «Айтен». надає швидкісний інтернет по бездротової технології.
Бездротовий Інтернет можна також підключити за допомогою стільникових мереж Aquafon і A-Mobile.
Медичні послуги в Абхазії платні, тому необхідно оформляти медичну страховку на час перебування в країні. Відповідно до Закону РА «Про обов’язкове страхування від нещасних випадків іноземних громадян та осіб без громадянства, які прибувають на територію Республіки Абхазія» від 02.08.06, кожен турист, який прибув на відпочинок до Абхазії, зобов’язаний сплатити одноразовий внесок у розмірі 15 руб. за день перебування в РА. При перетині російсько-абхазького кордону, після проходження паспортного і митного контролю, кожному туристу видається страховий поліс «Абхазгосстрах», який необхідно зберігати протягом усього періоду перебування в республіці.
Усім громадянам РФ рекомендуємо взяти з собою в поїздку страховий медичний поліс обов’язкового страхування громадян РФ, що надасть можливість скористатися медичними послугами в поліклініках і лікарнях м. Адлера та м. Сочі.
Екскурсійні програми представлені досить широко, і на цих маршрутах вам нічого не загрожує.
Пересуватися можна цілком спокійно, але по ночах робити прогулянки в невідомому напрямку все ж таки не варто.
У багатьох пансіонатів і готелів стоять автомобілі. Це приватники. З ними можна домовлятися і абсолютно спокійно їхати, навіть у темний час доби. Як правило вони абсолютно спокійно ставляться до того, що хтось переписує номер їхнього автомобіля, а можуть навіть самі пред’явити документи.
Згідно з опитуваннями, розподіл конфесій в 2003 році було таким.
* 60% – християни
* 16% – мусульмани
* 3% – прихильники абхазької релігії
* 5% – язичники
* 8% – атеїсти і невіруючі
* 2% – інші конфесії
* 6% не змогли відповісти
промислові підприємства (м. Сухумі): машинобудівний завод «Сухумпрібор», завод газової апаратури, асфальто-бетонний, хімічний заводи, домобудівний комбінат, тютюнова, кондитерська фабрики, рибоконсервний, молочний комбінати, мелькомбінат і пивзавод.
Паливна та енергетична промисловість Абхазії спиралася на кам’яне вугілля Ткварчелі до середини 80-х років, коли видобуток вугілля сильно впала через виснаження Ткварчельского родовища. У Ткварчале функціонувала ГРЕС, яка працювала на місцевому та привізній з Донбасу вугіллі. Працювали гідроелектростанції: Сухумська, Дуріпшская і велика Інгурська, що займає прикордонне положення з Грузією.
Флора Абхазії включає понад 2000 видів рослин з яких 149 видів представлені деревними і чагарниковими формами, решта трав’янистими. Близько 400 видів – ендеміки Кавказу, а понад 100 видів зустрічаються на планеті тільки в Абхазії. З 2000 м починаються субальпійські криволісся, альпійські луки і скельно-щебеністая рослинність. У лісах зустрічаються ведмідь, кабан, рись, благородний олень, козуля; у високогір’ях – сарна, кавказький тетерев; на низовинах – шакал; в річках і озерах – форель, лосось, сазан, судак та інші види риб.
Святкові неробочі дні
* 1-2 січня – Новий рік
* 7 січня – Різдво Христове
* 14 січня – Ажьирнихуа (День створення світу, оновлення)
* 8 березня – Міжнародний жіночий день
* 9 травня – День Перемоги
* 30 вересня – День визволення Республіки Абхазія
* 26 листопада – День Конституції Республіки Абхазії
* Курбаннихуа – святковий неробочий день, оголошується щорічно конкретна дата
Пам’ятні робочі дні
* 23 травня – День Святого Апостола Симона Каноніта
* 31 травня – День пам’яті жертв Кавказької війни і насильницького виселення гірських народів Кавказу
* 14 серпня – День пам’яті захисників Вітчизни
* 14 грудня – День пам’яті дітей, загиблих у Вітчизняній війні в Абхазії (1992-1993рр.)
Святкові робочі дні
* 11 жовтня – День Збройних Сил Республіки Абхазія
* 23 липня – День Прапора Республіки.
Необхідно пам’ятати, що корінне населення Абхазії свято шанують культурні традиції, що склалися на Кавказі, тому вихід в місто в пляжному костюмі вважається недоречним. Якщо має бути екскурсія в Новий Афон з відвідуванням чоловічого монастиря, то для жінок одяг повинен закривати плечі і коліна.
В силу таких традицій абхазьке гостинність, як висловився відомий грузинський історик минулого століття Дм. Бакрадзе, носило ще в ХIХ ст. «Характер гостинності часів Гомера». Г. Рибинський повідомляв наприкінці того ж століття, що на кожного гостя абхаз «дивиться як на божу благодать, ставить на стіл всі свої статки та доглядає за ним з відомим церемоніалом». При цьому він говорить про «чисто французької ввічливості та люб’язності» абхазів.
Слід зазначити, що, згідно з віковим поняттями народу, гість не може, зрозуміло, запропонувати гроші чи яку-небудь іншу плату за прийом або послуги. Це означало б серйозно образити господаря.
Гість може відвідати будь-який будинок на запрошення або без нього але при цьому неодмінно першим вітає господарів.
Любителів шопінгу хотілося б попередити, що в Абхазії немає великих торгових центрів і бутиків. Абсолютна більшість магазинів знаходяться в приватному володінні індивідуальних підприємців і спеціалізується на продажі продуктів, алкоголю, товарів народного споживання, сувеніри і пляжних аксесуарів. Рекомендуємо відвідати міський ринок. Недорого можна купити пряні спеції, абхазький чай, мед, аджику, домашній сир сулугуні, натуральний мандариновий сік, тютюн, домашню випічку, горішки, фрукти (алича, черешня, мушмула, персики, виноград, гранат, ківі, інжир, кавуни).
Традиційна кухня абхазів зберегла свої самобутні риси до наших днів. Побувавши в Абхазії, Ви зможете познайомитися з національною їжею й оздобленням абхазького будинку. У традиційному абхазькому кафе-дворику – апацхе мало меблів, до якої звик європеєць. Прикраса стін – роги оленів, шкури звірів, гірлянди червоного перцю, цибулі, кукурудзи. На долівці в центрі апацхі палає багаття, в якому смажиться м’ясо. Національні ресторани у вигляді апацхі одержали широке поширення в Абхазії, тому ваше знайомство з абхазького кухнею буде оточено національним колоритом. Воістину Ви зможете насолодитися гарячої мамалигою з сиром та квасолею, пікантним копченим м’ясом, соліннями, запивши все це стаканчиком чорної Ізабелли або чачі.
Після вітчизняної війни 1992-1993 р.р. і остаточного розриву державно-правових відносин між Республікою Абхазією і Грузією, Абхазія була проголошена її громадянами на внутрішньому референдумі незалежною державою з президентською формою правління. За останні 15 років Абхазія заявила про себе як самостійному демократичній правовій державі. З 2001 р. Абхазія добивається входження в СНД і об’єднання з Росією на правах незалежної асоційованого держави. В даний час Республіка Абхазія відстоює свій суверенітет і державне визнання на міжнародній арені.
Форма правління: Президентсько-парламентська республіка.
Глава держави – Президент (Сергій Багапш). Глава уряду – Прем’єр-міністр (Олександр Анкваб). Голова Верховної Ради – Теймураз Мжавія. Глава кабінету міністрів – Малхаз Акішбаіа.
Влітку необхідна легкий одяг для пляжного відпочинку.
У червні і вересні, не дивлячись на теплі сонячні дні, можуть знадобитися теплий пуловер у вечірній час доби.
На всі екскурсії рекомендуємо взувати зручне взуття. Якщо має бути екскурсія в Новий Афон з відвідуванням чоловічого монастиря, то для жінок одяг повинен закривати плечі і коліна.
Насленеіе на 2003 рік становило близько 215 272 чол.
Грузини: 45 953
Абхази: 94 606
Украинские: 23 420
Вірмени: 44 870
Греки: 1 486
Щільність близько 29 осіб / км ²
До 1990-х років значну частину населення Абхазії становили грузини; частка абхазів порівняно з початком XX століття сильно скоротилася; в 1989 вона склала 17,8% від усього населення республіки.
Найбільш щільно заселені приморській рівнина і передгір’я, де розташовані всі міста і проживає більша частина сільського населення.
У результаті збройного конфлікту 1992-1993 відбулася деяка дезурбанізація. На сьогоднішній день, кількість осіб проживають у містах, становить приблизно 50% від рівня 1992. Аналогічна ситуація і в сільській місцевості: після закінчення війни в 1993 році відбувся значний відтік сільських жителів у міста.
Будинок-музей Хецуріані.
На околиці Піцунда в селі Лдзаа розташований приватний музей, присвячений історії та етнографії народів Абхазії. Творець музею – народний умілець Георгій Хецуріані (помер у 1994 році) присвятив своє життя створенню і збору унікальних експонатів.
Абхазька державний музей (г.Сухумі)
Бажаючі ознайомитися з природою, з історичним минулим і сьогоденням Абхазії можуть відвідати Державний музей, заснований ще в 1915 р. У ньому є відділи: природи, археології, історії давніх та середніх віків, етнографії, історії сучасного періоду, фондів. Музей має у своєму розпорядженні великою кількістю цікавих і унікальних експонатів і є одним з найстаріших наукових установ республіки.
Державна абхазька картинна галерея. (м. Сухумі)
За рішенням Ради Міністрів Абхазії в 1963 році в Сухумі була створена Картинна галерея, як філія Абхазького державного музею. Вона була відкрита 17 березня 1964. В основі створення картинної галереї було частина будинку, передана в дар державі, і найкращі твори з колекції любителя образотворчого мистецтва, лікаря Е.Л. Фішкова в кількості 60 картин. У створенні картинної галереї взяли участь художники, які подарували галереї свої найкращі твори: В. Бубнова, О. Брендель, М. Ешба, В. Іванба та інші. У день відкриття картинної галереї в її трьох залах експонувалося понад ста картин і скульптур дванадцять.
На сьогоднішній день у фондах галереї зберігається понад три тисячі творів. Щорічно проводяться ретроспективні або тематичні виставки, популяризуючи тим самим образотворче мистецтво Абхазії.
Музика.
Абхазька народна музика багатоголосний. Музичний стрій абхазьких пісень (культових, мисливських, трудових) свідчить про їх стародавнє походження.
Національні музичні інструменти: аюмаа (угловая арфа), ахимаа (інструмент типу гітари), апхерца (2-х смичковий струнний інструмент), ачаріан (рід флейти).
Театр.
Витоки театральної культури Абхазії в народних іграх, обрядах і усній народній творчості.
У 1921 році, після встановлення в Абхазії Радянської влади, почала працювати театральна трупа. У 1930 році в Сухумі було відкрито Абхазький національний театр. У 1967 році театру було присвоєно ім’я С. Чанба.
Клімат Абхазії обумовлений її прибережних положенням і наявністю високогірних хребтів.
На узбережжі клімат вологий субтропічний. Середня температура січня від 2 до 4 ° C. Середня температура серпня від +22 до +24. Середня кількість опадів – близько 1500 мм на рік.
У горах чітко виражена висотна поясність, що обумовлює великі розходження в кліматі різних гірських місцевостей. Субтропічний клімат в горах простягається приблизно до відмітки в 400 м. Вічні сніги лежать на висоті від 2700-3000 м.
Дістатися до Абхазії можна через м. Сочі. Від автовокзалу (поруч з ж.д.вокзалом) досить часто ходять маршрутні таксі Сочі-Псоу. Так ви дійдете до кордону Абхазії. Так само ви можете доїхати до кордону з Адлера.
Там за кордоном теж ходять маршрутні таксі практично до будь-якого населеного пункту.
Археологічні знахідки свідчать про перебування людини на території Абхазії ще в епоху нижнього палеоліту (стоянка Яштух). Вже в IV тисячолітті до н. е.. в Абхазії були розвинуті не тільки землеробство і скотарство, але і ткацтво, виробництво кераміки, обробка каменю, міді і бронзи; розвивався обмін. Від II тисячоліття до н. е.. залишилися численні дольмени. У першому тисячолітті до н. е.. на території Абхазії стали з’являтися зачатки класового суспільства. Абхазія потрапила в сферу впливу колхідського царства, до цього періоду відноситься поява перших міських поселень на східному березі Чорного моря.
Античність
У другій половині I тисячоліття до н. е.. на територію Абхазії проникли греки, ними були засновані портові міста-колонії (Діоскуріада – на місці нинішнього Сухумі, Гіенос – на місці Очамчирі, Пітіунт – на місці Піцунда).
У кінці II століття до н. е.. Абхазією володів понтійський цар Мітрідат VI Євпатор, а в 65 році до н. е.. сюди прийшли римляни, що заснували на місці грецької Діоскурія фортеця Себастополіс. У той же час почали складатися і місцеві самостійні племінні освіти (князівства Санігія, Абазгія, Апсілія, Місімінія).
Середні століття
У IV-VI ст. н. е.. Абхазія увійшла до складу Візантійської імперії; важливою заслугою візантійців стала християнізація абхазьких племен (перша половина VI століття; перший християнський храм був побудований в Пітіунте при Юстиніані).
У VI столітті почалося формування Абхазького царства, розквітлого при Леоне I (VII століття) і домігся повної незалежності від Візантії в VIII столітті при Леоне II. Фактично до складу Абхазького царства входила не тільки Абхазія, але і вся Західна Грузія. Основне населення складали абхази, Мінгрелія і Сван. У Абхазькому царстві існували численні міста, фортеці і храми. Населення вело торгівлю з сусідніми грузинськими державами, країнами Близького Сходу і Середземномор’я. Столиця спочатку перебувала в Анакопія (Новий Афон), потім перемістилася в Кутаїсі.
Абхазьке царство значно посилився в IX – першій половині X століть. З початку IX століття Абхазьке царство боролося з Тао-Кларджетскім і Кахетинському царствами за верховенство в Грузії. Абхазькі царі Георгій (пом. 955) і Леон III (955-967) підпорядкували частина Кахеті і північну частину Тао-Кларджеті, однак подальше ослаблення царства при Деметре (967-975) внаслідок феодальних чвар призвело до першості Тао-Кларджеті. Після тривалої боротьби з ним Абхазьке царство в 975 увійшло до складу об’єднаної феодальної Грузії, культура та економіка якої досягли розквіту в XI-XIII ст. На зміну візантійської культури прийшла грузинська. Процвітала торгівля з Візантією; населення займалося землеробством (в приморській смузі) і скотарством (в гірській частині). При цьому в деяких гірських районах зберігався первісно-общинний лад.
У XV столітті, після розпаду Грузинського царства, абхазькі князі Чачба оголосили свою територію незалежної, утворивши Абхазьке князівство; вони вели успішну боротьбу проти періодично посилювався абхазьких феодалів.
Між Османською і Російською імперіями
У другій половині XVI століття підсилилася залежність Абхазії (і всієї Західної Грузії) від Туреччини, що побудувала на березі Чорного моря численні укріплення – Сухумі-Кале, Поті, Анапу та ін Значна частина населення Абхазії була обернена в іслам; опір абхазьких народів знищення їх духовних і матеріальних цінностей виражалося в антитурецьких повстання (1725, 1733, 1771, 1806 та ін.) З кінця XVIII століття абхазькі князі шукали порятунку від османського гніту – і знайшли його у вигляді заступництва Росії. Князь Келешбей, що пішов на зближення з Росією, був убитий в 1808 в результаті протурецької змови. Справа Келешбея було продовжено його сином, Сафарбеем-Георгієм; в 1809 він придушив антиросійський заколот і звернувся до російського уряду з проханням про заступництво. Прохання було задоволено: 17 (29) лютого 1810 вийшов Маніфест Олександра I про приєднання Абхазького князівства до Російської імперії.
Після входження Абхазії до складу Росії почався підйом абхазької економіки та культури. Однак у зв’язку з невдоволенням військовим управлінням, введеним Росією на території Абхазії (у 1864 інститут можновладних князів в Абхазії був скасований, і країна стала «Сухумському військовим відділом»), і примусовим відновленням християнства періодично піднімалися повстання (Лихненское повстання 1866 та ін.) Згодом, після російсько-турецької війни 1877-1878, багато незадоволені політикою Росії абхази покинули свою землю. За один тільки 1877 населення Абхазії скоротилася майже наполовину. Виселення абхазів до Османської імперії часом мало вимушений характер (історія переселення описана в напівдокументальний романі класика абхазької літератури Б. Шінкуби «Останній із пішли»).
XX століття
Незважаючи на нестабільну політичну ситуацію, до 1917 року Абхазія володіла розвиненою економікою. За роки російського панування була побудована шосейна дорога з Новоросійська через територію Абхазії в Батумі, у сільському господарстві великий розвиток отримало тютюнництво; на початку XX століття в Абхазії налічувалося близько 400 дрібних підприємств. Селянство Абхазії брало активну участь у революції 1905-1907.
Відразу після Лютневої революції 1917 владу в Абхазії опинилася в руках меншовиків; окружний комітет більшовиків був сформований лише у травні 1917.
З листопада 1917 Абхазія була у складі Закавказького комісаріату. У березні 1918 більшовики організували збройне повстання проти влади Закавказького комісаріату, і 8 квітня 1918 із заняттям Сухумі в Абхазії була проголошена Радянська влада, що протрималася, втім, недовго: вже 17 травня в Сухумі увійшли війська Закавказького сейму. Відновлена Радянська влада в Абхазії була 4 березня 1921.
28 березня 1921 Абхазія була проголошена незалежною Радянською Соціалістичною Республікою. 16 грудня 1921 Абхазія «на підставі окремого союзного договору» увійшла до складу Грузинської РСР, а через рік, 13 грудня 1922, разом з усією Грузією стала частиною ЗРФСР (і 30 грудня того ж року разом з усією ЗРФСР увійшла в СРСР).
1 квітня 1925 була прийнята перша конституція Абхазії як суверенної республіки, що складається в договорі з Грузинської РСР (у статті 3 Конституції підкреслювався унікальний статус Абхазії в СРСР – «РСР Абхазія, об’єднавшись на основі особливого союзного договору з РСР Грузією, через неї входить в Закавказьку Соціалістичну Федеральну Радянську Республіку і в складі останньої – в Союз Радянських Соціалістичних Республік »). У 1931 цей статус був загублений, – Абхазія стала звичайною автономною республікою (Абхазька АРСР) у складі Грузинської РСР.
2 серпня 1937 в Абхазії була введена нова конституція. Під час Великої Вітчизняної війни республіка майже не постраждала; німецьким військам вдалося зайняти лише високогірне село Псху; незабаром вони були відкинуті Радянською Армією.
У 1990 Абхазія була проголошена суверенною Абхазької Радянською Соціалістичною Республікою. Коли Грузія оголосила про вихід з Радянського Союзу навесні 1991, Абхазія виявила бажання залишитися в СРСР (більшість її населення брало участь у референдумі про збереження СРСР і не брала участь у референдумі про незалежність Грузії) і передбачала увійти до складу нового союзу – Союзу Суверенних Держав (ССГ) , укладання якого було зірвано в результаті спроби державного перевороту ГКЧП. Після утворення СНД, і в зв’язку з відмовою (до 1993) Грузії стати його членом, керівництво Абхазії оголосило про бажання самостійно увійти в СНД.
Влітку 1992 посилилися розбіжності між Абхазією і грузинським керівництвом – головним чином, за конституційним питання: у відповідь на рішення Верховної Ради Грузії повернутися до конституції 1921 Верховна Рада Абхазії ухвалив повернення республіки до конституції 1925 року, містила договірні відносини Абхазії і Грузії. Розбіжності призвели до збройного конфлікту (див. Грузино-абхазький конфлікт), який забрав життя 17 тис. чоловік. Мирне врегулювання була досягнута за посередництва ООН лише в квітні 1994.
Незалежність республіки проголошена Верховною Радою в новій конституції від 26 листопада 1994 і в Акті від 12 грудня 1999 згідно з підсумками попереднього референдуму. В 1995 парламент Абхазії звернувся з пропозицією про входження республіки до складу Російської Федерації.
Після утворення в 1997 Союзу Росії і Білорусії керівництво Абхазії оголосило про бажання увійти до його складу.
XXI століття
З жовтня 2001 Абхазія добивається входження в СНД і об’єднання з Росією на правах незалежної асоційованого держави.
Незалежність Абхазії не була визнана ні керівництвом Грузії, яке вважає Абхазію частиною грузинської території, ні іншими державами.
6 березня 2008 Міністерство закордонних справ РФ зняв заборону на торговельно-економічні та транспортні зв’язки з Абхазією, встановлений в 1996 році.
Ацангуари (абх. `огорожі карликів`) – стародавні споруди з невеликих необроблених каменів у вигляді огорож, часто асиметричної складної форми, іноді з перегородками, часто з примикає до огорожі великою скелею. Поширені в альпійській зоні Західного Кавказу від басейну річки Туапсе на півночі (окремі споруди) до Абхазії включно, причому переважно на західній бік гір.
Ацангуари часто використовувалися згодом як загонів для худоби, основи для кошів, ремонтувалися і добудовувалися. Тому ідентифікація ацангуара, як давньої споруди вкрай утруднена. Часом ацангуари відносять до мегалітичні споруди.
За абхазької легендою, ці будівлі належали міфічному карликовій племені ацанов, раніше населяли ці землі.
У столиці Абхазії в місті Сухумі ви знайдете безліч старих будівель древнегрузінського зодчества: Беслетскій міст, Сухумська фортеця, Замок Баграта, Келасурская (абхазька) стіна, Сухумський маяк, Червоний міст. Так само буде цікаво відвідати ботанічний сад і мавпячий розплідник.
Якщо ви жодного разу не занурювалися з аквалангом, то вважайте що вам пощастило – ви потрапили до самим уважним і добрим інструкторів з дайвінгу. Після короткого теоретичного курсу, Вас, як початківця аквалангіста, дбайливо візьмуть за руку та покажуть вам підводний світ узбережжя Абхазії. На завершення дня вас чекає пікнік на березі моря з страв, приготовлених з морепродуктів і свіжих овочів. Для досвідчених підводників розроблені цікаві маршрути: на затоплені античні міста Діоскурія, Анакопія, Пітіунд, занурення на озері Ріца і Блакитному озері, спелеодайвінг.
Абхазія на інтерактивній карті світу
Абхазія-де-факто незалежна невизнана держава в західній частині Закавказзя на південно-східному узбережжі Чорного моря.
Складається з 7 історичних областей (про це нагадують 7 зірок на державному прапорі) – садза (Джігетія), Бзипин, Гума, Абжуа, Самирзакан, Дал-Цабал, Псху-Аібга.
Більшу частину території республіки (близько 75%) займають відроги Головного (Вододільного) хребта, що обмежує Абхазію з півночі, – Гагрський, Бзибскій, Абхазька і Кодорській хребти. Найвища точка хребта – гора Домбай-Ульген (4046 м).
З південного сходу до Абхазії заходить, поступово звужуючись, Колхідська низовина. Вузька смуга низовини тягнеться уздовж узбережжя на північний захід від річки Кодор. Між горами і низовинами – пояс горбистих передгір’їв. Вузька смуга низовини тягнеться уздовж узбережжя на північний захід від річки Кодор. Між горами і низовинами – пояс горбистих передгір’їв. В Абхазії розвинені карстові явища (печери Ворон’я, Абрскіла, Анакопійська та ін.) В Абхазії знаходиться найглибша карстова печера світу – порожнина Крубера-Вороняча (глибина 2080 метрів), що знаходиться неподалік від Гагри. У шести кілометрах від Гагри знаходиться мальовнича гора Мамзишха.
Абхазію часто називають земним раєм. Сюди варто приїхати і заради того, щоб побачити кам’яні стіни, храми, башти античного і середньовічного міста Пітіус, в якому археологи знайшли водопровід і каналізацію. Купальний сезон триває з травня по листопад, а сонячних днів у році 220! Чарівна природа, пам’ятки архітектури і різноманітні екскурсії роблять відпочинок в Абхазії просто незабутнім. У нинішньому сезоні в Абхазії діють 25 санаторіїв і будинків відпочинку. Більшість з них брали відпочиваючих ще в роки застою і в доконфліктние часи. І зараз ніщо не заважає їм дивувати туристів кавказьким гостинністю і чудовим сервісом.